Київська область

ГНІДИНСЬКА  СІЛЬСЬКА  РАДА

Р І Ш Е Н Н Я

Про  встановлення  місцевих податків і зборів в новій редакції

Розглянувши лист Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, керуючись статтею 143 Конституції України та відповідно до пункту 8.3 статті 8, статті 10, пунктів 12.3, 12.4, 12.5 статті 12, статей 265, 266, 267, 268, 269-289 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рекомендації постійної комісії з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного та культурного розвитку, Гнідинська сільська рада                      

                                      В И Р І Ш И Л А:

1. Встановити місцеві податки (див. додаток 1):

а) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

б) транспортний податок;

в) плата за землю.

2. Встановити місцеві збори (див. додаток 2):

а)  збір за місця для паркування транспортних засобів;

б)  туристичний збір.

3. Визнати такими, що втратили чинність рішення Гнідинської сільської ради від 21.08.2013 року № 397-27-VІ  «Про встановлення місцевих податків і зборів в новій редакції» та від 13.12.2013 року № 438-30-VІ «Про внесення змін в додаток 1 до рішення Гнідинської сільської ради  від  21.08.2013 № 397-27-VІ «Про встановлення місцевих податків і зборів в новій редакції».

4. Це рішення набуває чинності  з дати його прийняття та застосовується до правовідносин, що виникли з 01.01.2015 року.

5. Секретарю сільської ради забезпечити направлення копії цього рішення до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

6. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного та культурного розвитку.

Сільський голова                                            О.Й.Лазаренко 

с. Гнідин

30 січня 2015 року

рішення № 591-43-VІ 

Додаток  1

до рішення Гнідинської сільської ради

від 30 січня 2015 року № 591-43-VІ 

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ

Розділ І.  ПОДАТОК НА МАЙНО

Податок на майно складається з:

1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. транспортного податку;

3. плати за землю.

1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

1.1. Платники податку

1.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

1.2. Об’єкт оподаткування

1.2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

1.2.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їхній спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їхні частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їхні частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

1.3. База оподаткування

1.3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

1.3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їхніх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

1.3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їхніх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

1.4. Пільги із сплати податку

1.4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їхніх часток, що перебувають у власності фізичної особи- платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їхньої кількості - на 70 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їхньої кількості - на 150 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їхніх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їхніх часток), - на 220 кв. метрів.

Звільняються від оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у комунальній власності територіальної громади села Гнідин та закріплені за комунальними підприємствами, створеними Гнідинською сільською радою, на праві господарського відання або на праві оперативного управління;

в) об’єкти нежитлової нерухомості, які належать релігійними організаціям України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Необхідною умовою надання такої пільги є внесення релігійної організації до Реєстру неприбуткових установ або організацій з відповідною ознакою неприбутковості;

г) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їхніх підприємств;

ґ) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

д) гуртожитки;

е) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

є) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їхні частки, що належать:

- дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їхнього числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

- багатодітним сім’ям, не більше одного такого об’єкта на сім’ю;

- учасникам антитерористичної операції та членам їхніх сімей, членам сімей загиблих (померлих) учасників АТО, не більше одного такого об’єкта на учасника (сім’ю);

ж) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

з) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Пільги з податку, що сплачується на території Гнідинської сільської ради з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

-об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої цим рішенням  сесії сільської ради;

-об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

1.5. Ставка податку

Встановити ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

1.5.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду:

1.5.1.1. Житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень:

 – 2% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового ) року, за 1 кв. метр бази оподаткування – для громадян, котрі не зареєстровані на території Гнідинської сільської ради;

 - 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового ) року, за 1 кв. метр бази оподаткування – для громадян, котрі  зареєстровані на території Гнідинської сільської ради.

1.5.1.2. Квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, придатне для постійного у ньому проживання:

– 2% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового ) року, за 1 кв. метр бази оподаткування – для громадян, котрі не зареєстровані на території сільської ради;

 - 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування – для громадян, котрі  зареєстровані на території сільської ради.

1.5.1.3. Котедж – одно-, півтора поверховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою:

– 2% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового ) року, за 1 кв. метр бази оподаткування – для громадян, котрі не зареєстровані на території сільської ради;

 - 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового ) року, за 1 кв. метр бази оподаткування – для громадян, котрі  зареєстровані на території сільської ради.

1.5.1.4. Кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів – звільнити від оподаткування.

1.5.1.5. Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного ) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормам, установленим для житлових будинків – 2% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

1.5.1.6. Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку – 2% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

1.5.2. Об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду:

1.5.2.1. Будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку – 1% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування;

1.5.2.2. Будівлі офісні – будівлі офісного обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей – 1% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування;

1.5.2.3. Будівлі торгівельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні , кафе, закусочні – 1% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.метр бази оподаткування;

1.5.2.4. Бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування – 1% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.метр бази оподаткування;

1.5.2.5. Будівлі підприємств побутового обслуговування – 1% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.метр бази оподаткування;

1.5.2.6. Гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки – 1% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.метр бази оподаткування;

1.5.2.7. Будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) – 1% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового ) року, за 1 кв.метр бази оподаткування;

1.5.2.8. Господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, погреби, вбиральні, навіси, бані, колодязі, альтанки – звільнити від оподаткування.

1.6. Податковий період

1.6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

1.7. Порядок обчислення суми податку визначається згідно пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України.

1.8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком визначається згідно пункту 266.8 статті 266 Податкового кодексу України.

1.9. Порядок сплати податку

1.9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

1.10. Строки сплати податку

1.10.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації

2. Транспортний податок

2.1. Платники податку

2.1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 ццього розділу є об’єктами оподаткування.

2.2. Об’єкт оподаткування

2.2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

2.3. База оподаткування

2.3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього розділу.

2.4. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 цього розділу.

2.5. Податковий період

2.5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

2.6. Порядок обчислення та сплати податку визначається згідно пункту 267.7 статті 267 Податкового кодексу України.

2.7. Порядок сплати податку

2.7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

2.8. Строки сплати податку визначається згідно пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України.

3. Плата за землю

Земельний податок

3.1. Платниками земельного податку є:

3.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

3.1.2. землекористувачі.

Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу ХІV Податкового кодексу України.

3.2. Об'єктами оподаткування є:

3.2.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

3.2.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

3.3. Базою оподаткування є:

3.3.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

3.3.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

3.3.3 Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

3.4. Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогоспо-дарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком

3.4.1. Податок за лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.

3.4.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до статті 274 Податкового кодексу України.

3.5. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

3.5.1. Ставка податку за земельні ділянки в межах населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється:

3.5.1.1. за земельні ділянки сільськогосподарського призначення - у розмірі 1 відсоток від їхньої нормативної грошової оцінки;

3.5.1.2. за земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового  будинку, господарських будівель і споруд – у розмірі 0,03 відсотки від їхньої нормативної грошової оцінки;

3.5.1.3. за земельні ділянки для будівництва гаража – у розмірі 0,3 відсотки від їхньої нормативної грошової оцінки;

3.5.1.4. за земельні ділянки іншого призначення  –   у розмірі 1 відсоток від їхньої нормативної грошової оцінки.

3.5.2. Ставка податку за земельні ділянки за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється:

3.5.2.1. за земельні ділянки сільськогосподарського призначення - у розмірі 1 відсоток від їхньої нормативної грошової оцінки;

3.5.2.2. за земельні ділянки іншого призначення  –   у розмірі 3 відсотки від їхньої нормативної грошової оцінки.

3.5.3. Ставка податку встановлюється у розмірі 12 відсотків від їхньої нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).

3.6. Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

3.6.1. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту (крім ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва), встанов-люється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі по області.

3.6.2. Ставка податку за земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані за межами населеного пункту, встановлюється у розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

3.7. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб

3.7.1. Від сплати податку звільняються:

3.7.1.1. інваліди першої і другої групи;

3.7.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

3.7.1.3. пенсіонери (за віком);

3.7.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту;

3.7.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3.7.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 3.7.1 цього розділу, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

3.7.2.1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі, не більшому за 2 гектари;

3.7.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - у розмірі, не більшому за 0,25 гектара;

3.7.2.3. для індивідуального дачного будівництва – у розмірі, не більшому за 0,10 гектара;

3.7.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів – у розмірі, не більшому за 0,01 гектара;

3.7.2.5. для ведення садівництва – у розмірі, не більшому за 0,12 гектара.

3.7.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

3.8. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб

3.8.1. Заповідники, парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища, пам’ятки природи;

3.8.2. дослідницькі господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно - технічних училищ;

3.8.3. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, бюджетні організації, органи прокуратури, заклади, установи та організації, військові формування,утворені відповідно до законів України, Збройні сили України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

3.8.4. релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їхньої діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків;

3.8.5. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

3.9. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком визначається згідно статті 283 Податкового кодексу України.

3.10. Особливості оподаткування платою за землю

3.10.1. Гнідинська  сільська рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на території Гнідинської сільської ради.

3.10.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

3.10.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їхні частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їхніми частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їхніх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

3.11. Податковий період для плати за землю визначається згідно статті 285 Податкового кодексу України.

3.12. Порядок обчислення плати за землю визначається згідно статті 286 Податкового кодексу України.

3.13. Строк сплати плати за землю визначається згідно статті 287 Податкового кодексу України.

3.14. Орендна плата

3.14.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

3.14.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

3.14.3. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

3.14.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

3.14.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

3.14.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

3.14.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

3.14.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

3.14.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог пунктів 3.11 – 3.13 цього розділу.

3.15. Індексація нормативної грошової оцінки визначається згідно статті 289 Податкового кодексу України.

Розділ ІІ.  ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

1. Платники місцевих податків несуть відповідальність за неподання, несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати місцевих податків до бюджету відповідно до Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями,  інших законодавчих та нормативно-правових актів.

Розділ ІІІ.  КОНТРОЛЬ

1. Контроль за своєчасністю подання податкових декларацій по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильністю його обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджету здійснює орган державної податкової служби.   

Сільський голова                                                       О.Й.Лазаренко